Коттедж «Карпатский уют»

Таким чином через їх жадібність вони полишили усі попередні домовленості, не дивлячись на те що з нашого боку було бережне відношення до речей, ставлення не як до орендованого житла, а як до свого, до цінного. Й так дійсно і було, бо у останній день причепитися їй було ні до чого, окрім того, що вона сказала, що ми ще маємо їй подякувати за цей тиждень у них. Й не дивлячись на те що навколо, й війна, й горе, й людяність, вони віддали перевагу грошам… Вибачаюсь за відверто довгий лист, але більш за все не хочеться, щоб хтось потратив в таку ситуацію й був на нашому місце (наприклад з маленькими дітьми…) це псує не тільки відношення до них, але й до всього перебування у Микульчині та Карпатах, а не має псувати! Бо на протирічь такій людині як Надія, ми спілкувалися з дуже добрими та щирими людьми, тож сподіваюсь ви не зачепитись тут, та будете отримувати від Карпат тільки добрі, людяні та щирі відчуття, бо таких тут більше ніж зла!

Пришйла хозяйка та й почала казати - у вас тут стіл стоїть, а ось тут, то висить, а модем не на вікні мусить стояти і т.і. До речі модем стояв на вікні, бо це єдине місце де Інтернет працював більш-менш при розмові по телефону про це усе звісно й слова не було… а мовляв як що вам щось не подобається, то їдте собі де хочете та куди хочете. Але ми усі розуміємо, що в той час житло було фізично дуже важко знайти, й на це було потрібно декілька тижнів, ми сперечатися не стали, бо житло знайти важко … на наступний ранок, вона знову прийшла та просто сказала, що виїзжайте, у вас декілька днів, бо ви з котом, а нас це не влаштовуэ, що у вас тут кіт (й не важливо, що домовлялися ми на місяць та й гроші заплатили, й що про котика говорили, не важливо й те що війна в країні). Тож зрозуміло, що котика ми не залишимо та й напевно також зрозуміло, що просто їм хтось запропонував більше грошей й вони нас вирішили вигнати, але замість того, щоб сказати відверто, ця Надія скинули все на маленьку кицю

Вітаю, хотілось би зробити відгук з приводу перебування у «Карпатському затишку» у Гундяк Василя та Надії. Забігаючи наперед - не рекомендую тут залишатися та й вибачаюсь за 3 відгуки, але по іншому це важко описати Відверто кажучи, не хочеться писати щось образливе та погане, але ситуація така, що по-іншому дуже важко, бо той «прийом» який нам влаштували навіть злійшому ворогу не хочеться побажати (окрім москалів). Тож це була третя неділя війни й ми домовилися з хазяйкою Надією, що ми приїдемо, що ми будемо знімати на місяць й будемо з котом (це дуже важливо, що з приводу котика й його знаходження з нами - ми домовлялися заздалегідь), котик домашній, кастрований та привчений до лотка та дому, тож приїхали ми й спочатку все було добре, але потім пройшло днів 5… Продовження нижче 👇